Цікаве
Позавчора вийшла в магазин. Вже поверталась назад, коли відкриваючи фіртку, позад від себе почула: “Добрий дєнь. У нас для вас чудєсная новость – Бог вас любіт”…Спокійно ставлю сумку, повертаюсь. Дві жіночки достатньо молодого (як на мене) віку – рок

Позавчора вийшла в магазин. Вже поверталась назад, коли відкриваючи фіртку, позад від себе почула: “Добрий дєнь. У нас для вас чудєсная новость – Бог вас любіт”…Спокійно ставлю сумку, повертаюсь. Дві жіночки достатньо молодого (як на мене) віку – рок


----------------------------------
Трохи обдумала позавчорашню зустріч і вирішила таки описати все детальніше, а не відбутися жартами для друзів.
Зараз я в гостях у дочки, де наглядаю за маленьким 16-кілограмовим котиком) 
Позавчора вийшла в магазин і вже поверталась назад, коли відкриваючи фіртку, позад від себе почула: “Добрьій день. У нас для вас чудесная новость – Бог вас любит”. Треба сказати, що в Полтаві я вже відучила заходити до нас в двір таким “месенджерам”)). Якось і сама вже відвикла. А тут… 
Спокійно ставлю сумку, повертаюсь. Дві жіночки достатньо молодого (як на мене) віку – років 40-45. В руках однієї сумка-кравчучка модернізована, другої – “Сторожевая башня”. 
Я не проти свободи совісті і віросповідання, але саме ці клієнти дуже настuрлuві. Ніхто з них ніколи не цікавився, чи потрібна мені звістка про Бога з їхніх вуст. Не люблю самовпевнених нaxаб. Тому далі наш діалог відбувався так: 
Я: “Доброго дня! В Божій любові до нас, грішнuх, не сумніваюсь. Але сумніваюсь у вашій любові до ближнього, як це заповідав Бог”. 
Вони: “Позвольте, мьі зайдем во двор и поговорим”.
Я: “Не варто, наша розмова довго не триватиме”. 
Вони: “Ето почему? Мьі готовьі обсудить и развеять ваши сомнения”. 
Я: “Дайте мені відповідь тут і зараз на кілька питань, а там подивимось”. 
Вони: “Харашо, спрашивайте”. 
Я: “Як я знаю, Бог розділив народи і дав кожному свою мову, щоб вилікувати їх від гордині. Так?”. 
Вони: “Нет, Бог смешал язьіки, чтобьі люди…”. 
Я: “Що хотіли в своїй гордині побудувати Вавилонську вежу і тим самим стати врівень з Богом не змогли цього зробити Так?” 
Вони: “Ну люди…” 
Я: “Отримали після цього кожен народ свою мову. Так?” 
Вони: “Да. И после етого…” 
Я: “І після цього вони зробили висновки, що треба коритись Божій волі. Так?”
Вони: “Конечно. Ведь воля господня…”
Я: “Не повинна порушуватись. Адже і Люцифер відпав від Бога, коли захотів порушити Його волю”.
Вони: “Не совсем..”
Я: “Таким чином, Божі церкви чинять волю Бога, а ті, хто не дотримується її – чинять волю іншої сторони. Так?”
Вони: …
Я: “Бог, розділивши народи і давши кожному з них свою мову, чітко виявив свою волю, щоб кожен народ говорив своєю мовою. Ви, проповідуючи виключно російською, порушуєте Божу волю і показуєте свою церкву далеко не Божою. Мені ні про що з вами говорити”.
Я ввійшла в двір і пройшла в будинок. Ці жіночки, як видно було з вікна, сперечались під хвірткою ще хвилин 20. 
Може кому знадобиться мій досвід…
Світлана Маєвська
↓Поділитися з друзями в Facebook↓

↓Тисни «Подобається» і отримуй тільки кращі пости в Facebook↓
Інші матеріали рубрики: